Свічка Пам'яті: Шана Загиблим Героям – Гнатюк Сергій Анатолійович
(спільний проєкт історико-краєзнавчого музею Казанківської селищної ради та БО БФ «Джерело рідного краю»)
Скорботним і невимовно тяжким днем стало 11 листопада 2022 року для родини Гнатюк з Новофедорівки. До рідної домівки надійшла страшна звістка про загибель їх сина Гнатюка Сергія Анатолійовича.
Сергій народився 16 червня 1987 року в селі Новофедорівка Казанківського району Миколаївської області. В 2004 році закінчив Новофедорівську загальноосвітню школу. Навчався в Криворізькому професійному гірничо - технологічному ліцеї.
Строкову службу в рядах ЗСУ проходив в Севастополі в морській розвідці протягом 2011-2012 років.Після повернення додому працював на підприємстві АТ «Кривбасзалізрудком» машиністом залізничного крана. Вільний час присвячував родині. Любив рибалити.
У 2015 році Сергій був мобілізований до ЗСУ під час проведення антитерористичної операції на Сході України (молодший сержант аеромобільних військ). Був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави». Після демобілізаціїї у 2016 році повернувся на підприємство, де працював машиністом екскаватора.
26 лютого 2022 року з початку повномасштабної агресії РФ проти України Сергія було мобілізовано до Збройних сил України. в 96-ий батальйон 60-ої окремої механізованої бригади («Дика качка»). Він мав звання молодшого сержанта, позивний «Підривник».
11 листопада 2022 року Сергій поліг під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Заможне Бериславського району Херсонської області. Мінно-вибухова травма стала причиною його загибелі. Йому назавжди залишилося 35 років…
Похований на Центральному кладовищі міста Кривий Ріг (сектор почесних поховань).
У Сергія Гнатюка залишилися батьки, сестра, дружина та син.
«Мій чоловік був для нас Всесвітом. Жив для мене, дитини, батьків, а тільки потім думав про себе. Сергій був найкращим чоловіком та батьком. Нам дуже його не вистачає», - зазначила дружина Анна.
«Страшна звістка сколихнула мене, бо я пам’ятаю Сергія веселим, життєрадісним хлопцем. Він дуже любив життя, завжди допомагав батькам, любив дружину та сина. Був завжди привітним, мав повагу однокласників. Це була добра і світла людина», - говорить Сергій Дяченко, перший вчитель Сергія.
Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом Кривий Ріг» ІІІ ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «Знак Пошани» Міністерства оборони України (посмертно). В селі Новофедорівка на фасаді будівлі школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
Вічна пам’ять і шана Герою, який віддав своє життя заради свободи і миру в Україні!
