Свічка Пам'яті: Шана Загиблим Героям – Бубало Ігор Іванович
(спільний проєкт історико-краєзнавчого музею Казанківської селищної ради та БО БФ «Джерело рідного краю»)
Сьогодні, 30 липня, минає рік, відколи в нашу громаду прийшла чергова трагічна звістка - захищаючи Україну від російських окупантів, на фронті загинув Захисник України Ігор Бубало…
Бубало Ігор Іванович народився 17 жовтня 1991 року в селі Лісове, Казанківського району, Миколаївської області в родині вчителів. З 1992 року проживав у Казанці, де закінчив Казанківську восьмирічну школу №3. Середню освіту здобув у Великоолександрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, згодом Казанківський ПАЛ за фахом тракторист-механізатор (2006-2007 роки). Довгий час працював за спеціальністю. Останнім часом проживав з власною родиною у селі Новодмитрівка, Новобузького району, Миколаївської області.
28 лютого 2023 року був призваний на військову службу Баштанським РТЦК та СП. Служив водієм взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини А4123 (67-ма окрема механізована бригада). На місці дислокації військового підрозділу (Донецький напрямок, Луганський напрямок) солдат Бубало (позивний «Лялька») як водій переймався доставкою бійців на позиції та їх забиранням звідти.
Загинув 30 липня 2023 року під час виконання бойового завдання, рятуючи своїх побратимів, поблизу населеного пункту Діброва у Кремінській сільській громаді Сєвєродонецького району Луганської області. До останнього подиху наш земляк Ігор Бубало був вірний військовій присязі та українському народові, назавжди залишивши в пам’ять про себе синівську любов, батьківську турботу, товариську вірність та подвиг в ім’я вільного майбуття для нових поколінь українців.
«Мій син був добрий, життєрадісний, працьовитий, любив сім’ю та мав багато друзів. З дитинства мав неймовірний талант до техніки. Немає значення чи це був вид транспорту, чи якийсь побутовий прилад – усе починало бездоганно працювати в руках майстра. Був люблячим сином і братом. Він був сміливий та відважний, боровся за покликом серця, бо Україна була в його серці» - написала мама Наталія Миколаївна Двадненко.
Указом Президента України №166 від 22 березня 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдат Бубало Ігор Іванович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Ігора залишилися батьки, дружина, дві доньки. Захиснику назавжди залишився 31 рік…
Вічна слава, глибока шана і наша вдячність Герою за захист України!
