СВІЧКА ПАМ'ЯТІ: ШАНА ЗАГИБЛИМ ГЕРОЯМ – ЖЕЖЕРУН ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
(спільний проєкт історико-краєзнавчого музею Казанківської селищної ради та БО БФ «Джерело рідного краю»)
21 червня 2023 року село Троїцько-Сафонове сколихнула трагічна новина – на полі бою поліг односелець ЖЕЖЕРУН Віктор Володимирович – світла, добра, порядна людина.
Він народився 18 березня 1982 року в селі Червонознам’янка (нині Шевченкове) в багатодітній родині селян. Тому зростав дуже самостійним і відповідальним. Після закінчення місцевої школи навчався на курсах водіїв в м. Новий Буг, понад 13-ти років (2003 – 2016 роки) працював водієм в ПСП «Агрофірма імені Шевченка». В 2017 році з родиною переїхав до села Троїцько-Сафонове, де до мобілізації працював водієм на Криворізькому міськмолокозаводі №1.
17 січня 2023 року він взяв до рук зброю, щоб боронити державу, односельців, свою сім’ю від жорстоких окупантів. Служив водієм 1-го кулеметного взводу 1-го механізованого батальйону 22-ої окремої механізованої бригади. Доля так розпорядилась, що Віктор в мирному житті перевозив молоко, а тепер його вантажами стало військове спорядження, техніка, боєприпаси....
Життя солдата Жежерун обірвалося 21 червня 2023 року під Бахмутом в районі села Кліщіївка на Донеччині на 41 році життя. В день роковин його загибелі згадаймо Героя - у серці кожного, хто знав Віктора, він залишив світлий відбиток.
«Він був єдиною моєю слабкістю. Чимось, від чого не могла відмовитись, настільки кохала. Він був єдиним, кого хотіла залишити собі, забрати у всього світу, єдиним, до кого хотіла летіти, залишивши весь світ позаду...Мій коханий назавжди в моєму серці...» - поділилася почуттями дружина полеглого захисника Наталія, - «Мій чоловік був дуже доброю та чуйною людиною з великим відкритим серцем до світу, людей, рідних. Ми прожили 18 років разом, в нас народилися діти. Ми дуже любили одне одного... Війна забрала найдорожче, що було у нас з дітьми.»
«Батько був для мене рідною людиною. Щодня відчував його любов, турботу. Зараз мені не вистачає його порад, спілкування, його уваги, його посмішки. Назавжди залишиться він у моєму серці як хоробрий, турботливий, добрий, люблячий, найкращий тато на землі.» - говорить старший син.
«Віктор був працьовитим та відповідальним, завжди приходив на допомогу іншим. Мав багато друзів, був дуже позитивним, посмішка з його обличчя не зникала. Про таких кажуть – «душа компанії»- згадує директор ПСП «Агрофірма імені Шевченка» Віктор Новгородський.
«Для багатьох, хто знав його особисто, це зразок... Був чуйним, доброзичливим, чесним, порядним, люблячим чоловіком, добрим батьком, турботливим сином, братом, вірним товаришем, кумом. Віктор завжди робив добрі вчинки, ніколи не стояв осторонь чужих проблем. Для дружини та дітей він залишиться Героем як і для всіх нас. Ми всі його ніколи не забудемо» - говорить Лідія Кривоцюк, Шевченківський староста.
«Він мав усі якості, які повинні бути притаманні кожному справжньому чоловіку. Найкращий у світі тато, люблячий чоловік, найкращий син своїх батьків, а мені – найкращий зять». – розповіла його теща.
«Війна – це найстрашніше, що придумали люди. Вона завжди приходить непрошеною, заходить - не стукаючи, забирає - не питаючи. У кожної епохи захисників свої герої. Мій учень, Жежерун Віктор, став Героем нашого часу. Був дуже світлим, добрим та щирим хлопчиком. Виріс на моїх очах мужнім, сильним та відважним чоловіком, справжнім патріотом своєї країни»–красномовно говорить колишній класний керівник Віктора – Дмитрюк Людмила.
Віктор Володимирович Жежерун прийшов у цей світ, як звичайна людина та покинув його як Герой. Нехай пам’ять про нього як про скромного, порядного, гарного сім’янина, люблячого батька двох синочків, надзвичайно відповідального та безмежно закоханого у рідну землю чоловіка, який віддав своє життя за дружину і дітей, рідних, за всіх нас, за Україну назавжди залишиться в пам’яті нинішніх та послідуючих поколінь.
Вічна пам’ять! Вічна слава!
