18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Це день глибокої скорботи і туги за тисячами обірваних життів наших співвітчизників.
Одним із найжорстокіших періодів репресій був час Великого терору 1937-1938 років. Терор носив цілеспрямований, організований характер та уразив практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, діячів церкви, культури та мистецтва, та найбільше вдарив по селянству.
Лише за офіційною інформацією тоді засудили майже 200 тисяч українців, з яких близько двох третин – до розстрілу. Інших відправили до в’язниць та виправно-трудових таборів.
Окрім фізичної розправи , репресії мали і психологічний аспект. Сім’ї репресованих піддавалися дискримінації, втрачали роботу, їх депортували до віддалених регіонів радянського союзу. Діти репресованих батьків часто залишалися сиротами або виховувалися у спеціальних дитячих будинках.
Зараз наша країна знову переживає терор зі сторони того ж ворога… Знову розстріли та катування мирних жителів,нелюдські знущання над українськиими воїнами-військовополоненими (розстріли, поміщення до концтаборів, катування голодом, енкаведистські тортури тощо).катування населення, стерті з лиця землі міста і села…
Пам’ять про жертв політичних репресій є важливою частиною сьогодення. Відновлення історичної правди, реабілітація жертв репресій та їх гідне вшанування – ключове завдання для українського суспільства.
У цей день згадаємо всіх жертв політичних репресій хвилиною мовчання. Нехай пам’ять про них живе вічно!
