Пункт розливу питної води, як джерело якісної та безпечної питної води.
Основним джерелом забезпечення населення питною водою, як відомо, є підземні води, які добуваються на поверхню землі через свердловину або шахтний колодязь. За хімічним складом, підземним водам на території області, притаманне природне підвищення загальної жорсткості, вмісту хлоридів, сульфатів.
З початку збройної агресії Російської федерації проти України, внаслідок активних бойових дій, має місце додаткове забруднення водоносних горизонтів різними хімічними та бактеріологічними чинниками, до того ж, в деяких населених пунктах фіксуються значні руйнування систем централізованого водопостачання, водопровідних споруд, шахтних колодязів.
На об’єктах водопостачання досліджені проб не відповідають вимогам ДСАнПіН2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-хімічними показниками та за мікробіологічними.
Виходом в ситуації, що склалася, для забезпечення населення питною водою гарантованої якості, стали для населення пункти розливу привізної очищеної питної води та пункти доочищення питної води, що розташовані на водопровідній мережі.
Нагадуємо основні вимоги ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» до пунктів розливу, пунктів доочищення питної води, яких повинні дотримуватися всі власники та на що потрібно звернути увагу пересічному громадянину під час придбання доочищеної води.
- Для реалізації в пунктах розливу повинна використовуватись вода з підземних джерел питного водопостачання або водопровідна питна вода, яка пройшла додаткову обробку.
- Виробництво питної води, яка доставляється до пункту розливу, повинно здійснюватися відповідно до технологічного регламенту, що має позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
- Виробничий контроль безпечності та якості питної води повинен здійснювати власник підприємства, що виробляє доочищену питну воду для заповнення пункту розливу.
- Результати лабораторного дослідження води повинні бути в пункті розливу, доступні для ознайомлення.
- Місце реалізації питної води з пунктів розливу повинно бути розташовано на території з твердим покриттям, що упорядкована та упорядкована і знаходиться на відстані не менше ніж 50 м від місць забруднення (сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощо).
- Територія поблизу пункту розливу повинна утримуватися в чистоті з організованим відведенням поверхневого стоку.
- Термін зберігання питної води в пунктах розливу у стаціонарних ємностях не повинен перевищувати 24 години, а у транспортних ємностях (автоцистернах) – 6 годин.
- Забороняється заповнювати питною водою ємності із залишками питної води, залишки води повинні бути злити в каналізацію.
В пунктах розливу питної води повинен бути інформаційний листок із зазначенням інформації щодо виду води, дати виготовлення та умов її зберігання; найменування, адреси та телефону виробника і місця її виготовлення; місця знаходження підземного джерела питного водопостачання та номера і глибини свердловини; посилання на нормативний документ, згідно з якім виготовлено питну воду.
