«У вдячній пам’яті людській…»
Сьогодні, 9 березня, у фойє центру культури і дозвілля відбулись урочисті заходи до 77-ї річниці визволення Казанки від фашистських загарбників у роки Другої світової війни.
9 березня 1944 року країна дізналася про чергову перемогу в степовому селищі на Миколаївщині - в Казанці. Тут було розбито 57-й танковий корпус гітлерівців, а також ряд інших частин 6-ї фашистської армії силами 23 танкового корпусу під командуванням генерал-лейтенанта Ю.Г. Пушкіна, а вірніше три військові підрозділи цього корпусу: 135-та танкова та 3-я танкові бригади та 56 мотострілецька.
З великою радістю зустрічали танкістів-визволителів жителі Казанки. Наприкінці дня відбувся короткий мітинг на честь визволення, на якому був присутній командир 23 танкового корпусу генерал Ю.Г. Пушкін. Але перерва була короткою, попереду стояло завдання - звільнити Баштанку.
Тож сьогодні жителі нашого селища мали змогу ознайомитися з історичними подіями тих далеких повоєнних років та пройтися бойовим шляхом воїнів-визволителів. У фондах нашого музею знаходиться багато матеріалів про участь наших земляків у Другій світовій війні. У фойє були представлені чотири інсталяції. Окрім копій фотографій присутні ознайомились з раритетними речами. Це червоноармійські книжки, грамоти, похоронки, листи з фронту, про деякі з них можна розповідати годинами, у кожного з них своя фронтова історія. Не менш цікавою була локація виставки «Живі світлини війни», відтворені нашими місцевими активістами та учасниками художньої самодіяльності.
Перед глядачами повстав образ жінки-матері 1941 року. В її очах - туга. Разом з сім’єю їй необхідно евакуюватися в глиб країни. Попереду невизначеність та невідомість. Що чекає її і сотні таких як вона родин – казанківців в далекому невідомому краї. На руки вона отримала посвідчення, завірене головою Казанківського виконкому, яке стане своєрідним пропуском для далекої поїздки...
Наступна виставка «Миттєвості війни» представила копії фронтових фотографій наших земляків, які зберігаються в музеї. Двоє місцевих аматорів у воєнній формі зображали сцену, звичайну ситуацію - військовий приніс депешу, на чолі з командиром обговорюють та планують послідуючі військові дії підрозділу. На імпровізованому столі бліндажу - військове спорядження - планшет артилериста, баклажка. До речі, одяг автентичний, переданий до музею ветеранами, учасниками бойових дій, одяг в якому солдати переможці повернулися до рідної домівки. Саме пам’яті наших земляків присвячений цей образ - як жива фотографія з війни.
Далі «жива» фотографія «Жінка на війні», які в усі часи на рівні з чоловіками стояли поруч на захисті своєї батьківщини. Так було і під час другої світової. Це, перш за все, медики-ангели війни, але були і рядові солдати стрілкових дивізій, партизанки, зенітчиці, працівники штабів, які на рівні з чоловіками переносили всі тяготи війни на своїх зовсім молодих тендітних плечах.
А потім відбувся святковий концерт. До учасників урочистих заходів звернувся Казанківський селищний голова Олексій Асмолов, привітав з цією важливою і знаменною подію в історії нашого селища – сімдесят сьомою річницю визволення Казанківщини від фашистських загарбників. Доземний уклін і безмежна шана колишнім воїнам за все, що їм довелося пережити, винести і звершити. Ми завжди будемо пишатися подвигом борців за свободу нашої Вітчизни. А також Олексій Асмолов відзначив велику пошукову і краєзнавчу спільну роботу відділу культури та туризму і музею по вивченню і збереженню видатних подій історії нашої степової Казанківщини, і, зокрема, що стосується героїзму наших воїнів в боротьбі з фашистськими загарбниками.
Потім відбулось покладання живих квітів до підніжжя меморіального комплексу загиблим воїнам у роки Другої світової війни, до пам’ятника танкістам визволителям – бойової «тридцять четвірки», що гордо застигла на постаменті при в’їзді в Казанку, до пам’ятного знаку визволителю нашого селища Васляєву В.О., могили радянського воїна Отаріна М.Ю. та пам’ятника воїнам-односельцям.
Змінюються дні і ночі, пори року. Але залишається незмінно вірним нашим героям чисте, блакитне, бездонне, неосяжне мирне небо над Казанкою. Адже нове покоління казанківців зараз уже в новітній історії, продовжуючи ратні традиції своїх дідів і прадідів, стоїть на сторожі рідної України.
