Пам'ять жива
Сьогодні відзначають 75 річницю Великої Перемоги над нацистською Німеччиною. Незважаючи на героїчність тих подій - це трагічний період історії, який ще довго буде жити в нашій пам'яті.
Війна нікого не обійшла стороною: одні воювали на передовій, інші день і ніч працювали в полях і на заводах. Саме з цієї причини неважливо, який був внесок кожного, всі ці люди — герої. Тому велика радість, якщо вдається знайти очевидця тих подій і поспілкуватися з ним, з перших вуст. Однією з таких людей являється Калашник Єфросинія Петрівна.
Народилася Єфросинія Петрівна 29 січня 1929 року в селі Мальчевське, Устинівського району і коли почалася війна їй було всього 12 років.
Вона пам’ятає, що 28 серпня 1941 року німецькі загарбники увійшли в їхнє село і примушували робити трасу-дорогу, підносити гармати, працювати в полі. А в 1944 році, калмики вигнали і вивезли всю молодь в Німеччину, залишивши тільки підлітків, яким прийшлось працювати за себе і за батьків.
У 1945 році, по закінченні війни, Єфросинії Петрівні було 16 років. Тоді вже працювала на різних роботах.
Єфросинія Петрівна була нагороджена ювілейними медалями:
· 1995 рік - Медаль-50 років Перемоги в Великій Вітчизняній Війні (1941-1945р.)
· 2010 рік - Медаль- 65років Перемоги в Великій Вітчизняній Війні (1941-1945р.)
· Захисника Вітчизни України.
Зараз Єфросині Петрівні 91 рік. Проживає в с. Дмитрівка, вдова. Виховала шістьох дітей, має дванадцять онуків та сім правнуків.
