"Не погасити пам'яті вогонь"
8 травня о 20 годині навпроти районного будинку культури вишикувалась колона з представників громадськості, учнівської молоді, людей старшого покоління. З символічними червоними маками на грудях, запаленими свічками, лампадками, прапорами, квітами учасники заходу пройшлись урочистою свічковою ходою вулицею Миру до меморіального комплексу загиблим воїнам у Другій світовій війні, щоб віддати данину пошани на священному місці, де покоїться прах полеглих воїнів. 240 прізвищ викарбовано на плитах. Під ними лежать Герої, які принесли на вівтар Великої Перемоги найдорожче – власне життя заради миру, спокою та щастя майбутніх поколінь.
У ці дні ми відзначаємо День пам’яті та примирення та 74-у річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка пройшла чорним смерчем майже по всіх континентах планети, несучи за собою смерть та горе. До обеліску та плит з прізвищами героїв війни учасники ходи поставили лампадки та свічки, як знак пам‘яті та поваги. Юні казанківці розповідали про ту страшну війну, співали пісні військової та патріотичної тематики також демонстрували тематичні хореографічні композиції.
До присутніх з проникливою промовою звернувся Казанківський селищний голова Олексій Асмолов, який у своєму виступі акцентував увагу на визначній ролі України у Другій світовій війні та її внеску у здобуття перемоги антигітлерівської коаліції над нацизмом, жертовності нашого народу у боротьбі за визволення Європи. Також зазначив, що український народ завжди прагнув миру та добросусідських відносин з іншими народами, водночас готовий зі зброєю в руках відстоювати незалежність та територіальну цілісність своєї держави. Побажав усім миру, єдності, свободи, щастя, злагоди та добробуту кожній казанківській родині! Також виступили голова громадської організації Казанківського районного союзу ветеранів, учасник АТО Віталій Поляков і представник від молоді Катерина Коноваленко.
Хвилиною мовчання вшанували пам‘ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, воїнів та інших загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Так хочеться, щоб більше ніколи у світі не було воєн, розрух та нещасть. Так хочеться, щоб всі ми зростали у мирному, щасливому світі, в якому не має гуркотів гармат, вибухів бомб, крові та сліз. Так хочеться, щоб над нашими головами височіло мирне небо і сяяло мирне сонце!
