До уваги громадян та суб’єктів господарювання!
Останнім часом набула актуальності проблема розорювання прибережних захисних смуг, які сягають урізу води. Така діяльність несумлінних агровиробників зазвичай призводить до погіршення стану водойм та річок.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
- зберігання та застосування пестицидів і добрив;
- влаштування літніх таборів для худоби;
- будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо (ст.89 Водного кодексу України).
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Контроль за створенням прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами місцевих рад і державними адміністраціями.
Контроль за дотриманням режиму прибережних захисних смуг і водоохоронних зон покладено на Державну екологічну інспекцію.
Відповідно до законодавства України передбачена відповідальність за порушення режиму прибережних захисних смуг і водоохоронних зон пов’язані із розорюванням.
В залежності від тяжкості та характеру правопорушення чинним законодавством передбачено:
- кримінальну відповідальність - ст. 236 Кримінального кодексу України (ККУ) «Порушення правил екологічної безпеки», ст.239 ККУ «Забруднення або псування земель», ст. 239-2 ККУ «Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах», ст. 252 ККУ «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду». Санкція статей Кримінального кодексу України передбачає відповідальність аж до позбавлення волі строком на десять років в залежності від виду правопорушення;
- адміністративну відповідальність - ст.53 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» - «Порушення правил використання земель. Адміністративна-правова відповідальність наступає відповідно до рішення компетентного контролюючого органу і передбачає накладення штрафу;
- цивільно-правову відповідальність. Цивільно-правова відповідальність наступає при заподіянні шкоди (збитків) завданої внаслідок порушення вимог законодавства. Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 року передбачено механізм нарахування збитків за розорювання прибережної захисної смуги. Сума збитків може складати від 30 до 50 тис. грн за 1 га.
З метою збереження природоохоронного фонду, звертаємо увагу, що громадяни та суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись вимог чинного законодавства України у сфері використання земельних ділянок в районі прибережних захисних смуг.
